Навігація
За підтримки
Новини Україна-НАТО
16.12.2011
Кузьмук: Після проголошення позаблоковості співпраця України з НАТО інтенсифікувалася
За останні два роки співпраця України з Північноатлантичним альянсом стала найбільш масштабною та інтенсивною. На цьому в інтерв'ю УКРІНФОРМу наголосив народний депутат України Олександр Кузьмук за результатами засідання Міжпарламентської ради Україна - НАТО, що відбулося напередодні у Брюсселі.
"Я, готуючись до зустрічей в Брюсселі, зробив аналіз якості виконання нашої співпраці з Альянсом за чотирирічний період: 2008 - 2011 роки. Тобто, тут відображені два роки до прийняття Закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", до статусу позаблоковості, та після. І ось, що цікаво: останні два роки наша співпраця з НАТО стала найбільш масштабною й інтенсивною. Вважаю це нашим вагомим досягненням, адже, безумовно, європейський інтеграційний процес не може бути осторонь наших стосунків з НАТО. І найголовніше у цьому - ми не змінюємо, а нарощуємо своє прагнення до європейської інтеграції", - заявив О.Кузьмук.
За його словами, парламентарів країн НАТО, послів та у цілому вище військово-політичне керівництво Альянсу нині цікавить ситуація в Україні та пріоритети держави після проголошення статусу позаблоковості. "І у кожному запитанні наших колег наголошувалося, якою була Україна до прийняття Закону "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та які пріоритети держави після набуття позаблокового статусу? Але негативні очікування з боку наших партнерів не відбулися. Україна не зупинилася на шляху розширення співпраці з НАТО", - зазначив народний депутат.
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1064134
12.12.2011
У НАТО сподіваються, що Україна буде передбачуваною
У Північноатлантичному альянсі сподіваються, що Україна буде стратегічним і передбачуваним партнером.
Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні під час засідання 8-ї Асамблеї Громадської ліги Україна-НАТО заявив керівник відділу по роботі з країнами-партнерами управління громадської дипломатії Штаб-квартири НАТО Мішель ДЮРЕ.
Він зазначив, що НАТО вірить у цінність партнерства з Україною, і нагадав, що співпраця триває вже понад 15 років.
За словами М.ДЮРЕ, Україна змінюється, і так само змінюється НАТО. Він додав, що Україна заявила про свій європейський вибір, і Альянс його підтримує.
М.ДЮРЕ наголосив, що в НАТО цінують участь України в операціях Альянсу. За його словами, в таких операціях беруть участь 164 представники України. М.ДЮРЕ підкреслив, що це дає шанс Україні одночасно мати політичний діалог з НАТО. За його словами, представники різних українських організацій приїжджають у Штаб-квартиру НАТО, і «це дуже відвертий діалог».
«Ми сподіваємось, що Україна буде стратегічним і передбачуваним партнером», - сказав М.ДЮРЕ.
http://www.unian.net/ukr/news/news-473824.html
02.12.2011
Навіщо Україна потрібна НАТО?
Наталія Немилівська - «Дзеркало тижня. Україна», №44
7—8 грудня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбудеться засідання міністрів закордонних справ країн — членів альянсу. Серед присутніх у бельгійській столиці буде і представник України, який візьме участь у засіданні Північноатлантичної ради (ПАР) на рівні міністрів закордонних справ з країнами — не членами НАТО, контрибуторами операції Міжнародних сил сприяння безпеці Ісламської Республіки Афганістан.
Зазначена зустріч є своєчасним підґрунтям для обговорення теми відносин України з НАТО. Впевнена, що їх співпраця — обопільно вигідна. Мені здається, нам слід почати змінювати своє «лінійне мислення» на вміння думати ширше, коли йдеться про безпеку. Дедалі частіше загрози міжнародній безпеці мають невійськовий характер, що набуло рис чіткої тенденції. Іншою очевидною тенденцією є те, що сучасні виклики змінюються за характером і масштабом. Радикалізм і тероризм, держави, котрі зазнали кризи, кіберзагрози, піратство у відкритому морі, природні та техногенні катастрофи потребують спільного реагування. За таких обставин жодна держава чи організація не спроможна відповідати на них за принципом «самі впораємося».
НАТО включила цей підхід до своєї Стратегічної концепції, ухваленої торік, визначивши три основні завдання для альянсу на майбутнє: колективна оборона, врегулювання криз і безпека на основі співпраці. Третє завдання передбачає партнерство з країнами та організаціями. Партнерство становить частину цього вектора безпеки на основі кооперації. НАТО вважає, що найкраща відповідь на сучасні глобальні загрози — скоординована відповідь. Якщо перефразувати слова генерального секретаря альянсу, реальна безпека — це спільна безпека, яку спільно розробляють, спільно розбудовують і спільно підтримують. Співпраця між Україною і НАТО добре вписується в загальні рамки розбудови безпеки у світі, в якому загрози й виклики потребують спільної і об’єднаної відповіді.
Отже, якщо подивитися на наші відносини з більш широкої перспективи, стає очевидно, чому НАТО і Україна корисні одна для одної і в чому полягає додаткова цінність їхніх відносин для регіону.
Рівень співпраці України з альянсом залишається високим, і мені здається, що український уряд націлений на досягнення практичних результатів. Хоча риторика й змінилася, практичні дії набули більшого наповнення, особливо у сфері відносин між військовими. Нинішнього року було проведено дванадцять спільних військових навчань, що, з одного боку, вражає, а з іншого — є логічним кроком у практичній співпраці. Військовим потрібно тренуватися, щоб бути готовими «служити і захищати». Спільні навчання посилюють оперативну сумісність української армії з військами країн НАТО і підвищують її боєздатність та бойову готовність.
Однак хотіла б нагадати, що відносини з Україною ґрунтуються не лише на технічній співпраці, а й на спільних цінностях. І тут неможливо перебільшити значення Річної національної програми (РНП), що є головним практичним інструментом далекосяжних реформ, зокрема в таких галузях, як економіка і юриспруденція.
Гадаю, слід чітко вказати, що РНП — не спільний документ діяльності НАТО і України чи їх співпраці. Це передусім український документ — написаний Україною і для України, з широким спектром цілей та реформ, які Україна прагне здійснити. НАТО і члени альянсу готові надати підтримку вашій країні в досягненні цих цілей, і саме тому РНП така важлива. Це та дорожня карта, яка допомагає нам підтримувати Україну в досягненні її мети. Наша роль полягає не в моніторингу за її виконанням, а в наданні Україні підтримки.
Як людина, що працює з інструментами так званої «м’якої сили», я також бачу великий потенціал Річної національної програми як засобу комунікації для України. Українське керівництво може використовувати РНП для пояснення реформ і здобутків, отриманих у процесі виконання програми. РНП може допомогти українському суспільству розібратися в тому, що НАТО і Україна роблять разом, і дізнатися про досягнення їхньої співпраці. Цей інструмент можна використовувати одночасно для досягнення двох цілей — здійснення реформ та інформування про них суспільства.
Сьогодні головний напрям відносин між Україною і НАТО — практична співпраця у сферах спільного зацікавлення та взаємної вигоди. Є багато сфер, у яких ведеться така практична співпраця, але обсяг відкритої для громадськості інформації про її аспекти досить обмежений.
Інформація про відносини між Україною і НАТО переважно зосереджена на місіях та операціях, оперативній сумісності. Це важливі галузі співпраці, і вони залишаються пріоритетними. Проте розглядати відносини у виключно військовій площині було б помилкою, і це б не відбивало реального масштабу та глибини наших відносин. Тому більша кількість інформації й, відповідно, ширша обізнаність про всі сфери, в яких співпрацюють Північноатлантичний альянс і Україна, піде на користь обом сторонам.
Для ілюстрації справжнього розмаїття та практичного впливу цих відносин хотіла б навести два приклади. Тим часом як Україна продовжує скорочення і реформування своїх збройних сил, багато українських військовослужбовців звільняються в запас. Уже більше десятка років НАТО разом із країнами — членами альянсу допомагає полегшити соціальні наслідки скорочення армії, фінансуючи курси з перепідготовки військовиків у багатьох українських містах.
Станом на 2010 рік близько п’яти тисяч колишніх українських військовослужбовців мали змогу адаптуватися до цивільного життя, отримавши новий старт. Більшість випускників курсів — майже 70% — змогли успішно працевлаштуватися протягом перших шести місяців по закінченні навчання. На мою думку, це хороший результат. Курси допомогли їм покращити знання іноземних мов (англійської, німецької, французької та італійської) і отримати професійні та менеджерські навики у багатьох сферах, зокрема в сільському господарстві, готельному і туристичному бізнесі, приватній безпеці, рекламі, видавничій справі та цивільному судноплавстві. Багато випускників розпочинають свій власний бізнес або обіймають керівні посади у приватному секторі. Це приклад програми, яка допомагає змінити життя, приносить додану вартість економіці України і зміцнює її безпеку, оскільки економічне процвітання та безпека, загалом, взаємопов’язані.
Також дуже плідна співпраця проводиться з українськими науковцями в рамках програми альянсу «Наука заради миру і безпеки». Зазначена програма — унікальний інструмент, який сприяє співпраці між НАТО і партнерами у сфері цивільної науки. Цей інструмент продемонстрував свою високу ефективність як засіб ведення міжнародного діалогу і наукового співробітництва.
Прикладом співпраці між НАТО та її партнерами, на мою думку, є ініціатива об’єднати зусилля України і Білорусі у рамках проекту, що допомагає обом країнам подолати ризик повеней у басейні річки Прип’ять. Повені поблизу спільного кордону цих держав можуть мати руйнівний вплив на економіку обох країн. Більше того, радіоактивно забруднені осади і атомні електростанції в басейні річки Прип’ять становлять додатковий ризик для здоров’я людей та довкілля. Зважаючи на ці загрози безпеці, обидві країни об’єдналися в рамках проекту з моніторингу, моделювання та прогнозування повеней, який став національним пріоритетом.
Щоб удосконалити моніторинг повеней, отримуючи дані в реальному часі, обидві країни почали встановлювати з допомогою НАТО систему станцій автоматичного стеження. Раніше моніторинг басейну річки проводився вручну, тому відзначався повільністю й неточністю. Він не завжди був достатньо оперативний, аби надавати своєчасні повідомлення, отож не допомагав передбачати повені. У рамках проекту планується встановити сім автоматичних станцій, які буде підключено до мережі до кінця 2012 року. НАТО надала «стартовий капітал» для того, щоби перші станції стали реальністю.
До вищепереліченого додамо нові проекти та сфери, в яких НАТО і Україна вирішили співпрацювати. Це, зокрема, проведення регулярних консультацій із питань кібербезпеки, енергетичної безпеки, боротьби з тероризмом та розповсюдженням зброї масового знищення, а також нещодавнє рішення про початок проекту з розчищення радіоактивних матеріалів, які залишилися з радянських часів на ряді військових об’єктів, не кажучи вже про згоду альянсу допомогти вашій країні підготуватися до європейського футбольного чемпіонату у сфері планування на випадок виникнення надзвичайних ситуацій. Усе це дозволяє отримати різноманітну та достовірну картину глибоких і міцних відносин, які підтримують Організація Павнічноатлантичного договору і Україна.
Згадані менш відомі аспекти альянсу та співпраці між Україною і НАТО, на мою думку, мають стати більш видимими для ока громадськості. Це не тільки сприятиме кращому розумінню діяльності НАТО і наших відносин, а й допоможе змінити усталені погляди, розвіяти застарілі міфи та стереотипи, які все ще живі в українському суспільстві.
http://dt.ua/POLITICS/navischo_ukrayina_potribna_nato-92898.html
30.11.2011
НАТО просить залишити українських миротворців у Косовому
У Міністерстві закордонних справ не бачать підстав для виведення українських миротворців з Косового.
Як передає кореспондент УНІАН, про це директор Департаменту інформаційної політики МЗС України Олег ВОЛОШИН сказав на брифінгу.
«Там все гаразд. Чи є якість загрози небезпеці достатнім приводом для виведення контингенту, я вважаю, – ні», - сказав він.
За словами О.ВОЛОШИНА, українським миротворцям нічого не загрожує.
Крім того, він повідомив, що представники Північноатлантичного альянсу просять МЗС продовжити термін перебування українських миротворців у Косово.
О.ВОЛОШИН запевнив, що МЗС України уважно відстежує ситуацію у цій сербській провінції.
«Ми будемо за цим уважно спостерігати і ухвалювати рішення відповідно до того, наскільки наша там присутність потрібна для стабільності в регіоні і для просування нашого діалогу з НАТО», - додав він.
Як повідомляв УНІАН, вчора на півночі Косового у зіткненнях були поранені 25 миротворців НАТО і десятки місцевих сербів.
Безлади розпочалися під містом Зубін-Поток, коли військовослужбовці розбирали барикади, споруджені косовськими сербами влітку на дорогах, що ведуть до кордону з Сербією.
Командування сил НАТО заявило, що місцеві жителі відкрили вогонь по миротворцях, застосовували вибухові пристрої і кидали пляшки із запалювальною сумішшю. У відповідь військові застосували сльозогінний газ, водомети і гумові кулі.
Ситуація на півночі Косова загострилася після того, як у липні косовська влада, що представляє здебільшого албанську більшість населення республіки, спробувала взяти під контроль ряд пунктів на кордоні з Сербією.
Довідка УНІАН. Підрозділи Збройних сил України виконують миротворчі завдання у Косовому з 1 вересня 1999 року.
Українці несуть службу у спільному українсько-польському миротворчому батальйоні “УкрПолбат” багатонаціональної тактичної групи “East” міжнародних сил КФОР у Косовому.
http://www.unian.net/ukr/news/news-471377.html
23.11.2011
У штаб-квартирі НАТО відбулося засідання Комісії Україна–НАТО на рівні послів за участю Заступника Міністра закордонних справ України П.Клімкіна. Захід пройшов під головуванням Заступника Генерального секретаря НАТО Клаудіо Бізоньєро.
В ході засідання Заступник Міністра повідомив представників Альянсу про основні результати виконання Україною Річної національної програми співробітництва Україна–НАТО на 2011 рік. Окрема увага була приділена інформуванню країн Альянсу про конкретні кроки керівництва нашої держави, спрямовані на здійснення всеохоплюючих внутрішніх реформ. Акцент був зроблений на зусиллях щодо удосконалення діяльності органів державної влади, боротьби з корупцією, прийняття нових концептуальних документів у безпековій сфері, а також схвалення комплексу заходів з реформування громадянського суспільства.
Під час обговорення реалізації зовнішньополітичних пріоритетів України країни-члени Альянсу були поінформовані про реалізацію курсу європейської інтеграції, підготовку Угоди про асоціацію з ЄС.
Крім того, українська сторона висловила готовність до подальшої взаємодії з Альянсом у процесі удосконалення міжнародної архітектури безпеки.
Сторони відзначили успішність спільних зусиль, спрямованих на подальше наповнення практичним змістом конструктивного партнерства України з НАТО. Було підтверджено обопільне прагнення продовжувати двосторонній політичний діалог на високому рівні.
Представники країн-членів Альянсу в цілому позитивно оцінили зусилля України та результати, досягнуті в реалізації Річної національної програми співробітництва Україна–НАТО на 2011 рік. Окремо було наголошено на ролі України як важливого контрибутора євроатлантичної безпеки. Сторони домовилися й надалі співпрацювати у протидії традиційним та новим безпековим викликам і загрозам.
http://www.mfa.gov.ua/mfa/ua/news/detail/71443.htm
18.11.2011
Темпи виконання Річної національної програми України-НАТО заклопотаності не викликають - глава місії України при НАТО I.Долгов
Глава Місії України при НАТО, Посол Ігор Долгов вважає такими, що не відповідають дійсності твердження про виконання лише 15% заходів, закладених в Річну національну програму (РНП) співробітництва з НАТО, і закликає поводитися з цифрами «коректно».
Так Глава Місії України при НАТО прокоментував інформацію, що з'явилася в ЗМІ. «Мене турбує те, що із загального контексту з посиланням на дуже правильний і великий документ Міністерства закордонних справ, з 15 сторінок тексту вибраний тільки один пункт, в якому математично описується виконання РНП. З цифрами я просив би поводитися коректно: якщо з контексту вихоплювати тільки частину інформації, не можливо створити повноцінну картину реальної ситуації », - сказав І. Долгов в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна».
У зв'язку з цим український дипломат стверджує, що поширене повідомлення в цілому є «недостовірним». «Якщо звертатися до цифр і підсумувати те, що виконано повністю, а це те, що фігурує в ЗМІ - 71 захід плюс ще 357, які знаходяться в стадії реалізації, то в сумі це дає 428 з 466. У мене, як у Глави Місії при НАТО, темпи виконання програми стурбованості не викликають», - оцінив ситуацію І. Долгов.
Крім того, Глава Місії вважає важливим «дивитися не на цифри, а на те, що стоїть за ними». У зв'язку з цим він навів приклади, які «дають більш конкретне уявлення, що таке РНП».
Так, у військовій частині програми було проведено 12 міжнародних навчань. «Цього року навчання, які проводяться щороку, мали для нас особливе значення: українські підрозділи отримали сертифікат на можливість їх залучення до підрозділів сил швидкого реагування НАТО - вони пройшли кваліфікацію», - роз'яснив Посол.
Крім того, вперше, а цього «не показують цифри», Україна провела самостійну гуманітарну операцію в Лівії. «Це теж повинно бути відомо читачеві. Ми не завжди розуміємо, що за цими цифрами і відсотками стоїть величезна робота, і я просив би не робити висновок про те, що інтенсивність взаємодії з альянсом знижена. Показники такі ж, як і в попередні роки. Відмінність в тому, що ми розширюємо рамки нашої співпраці», - аргументував свою позицію Глава Місії України при НАТО.
У зв'язку з цим І. Долгов також нагадав і про нещодавній візит в Україну групи експертів НАТО, яка оцінювала виконання РНП. «Я хотів би послатися на слова керівника групи Джеймса Аппатурая, який підкреслив, що для нього абсолютно очевидно, що для України виконання цієї програми є не тільки дуже важливим пріоритетом, а й основним форматом розвитку подальшої співпраці з НАТО. У нас спільний погляд на це питання, і це - думка команди міжнародного секретаріату НАТО, яка приїжджала в Україну з метою оцінити виконання РНП», - підкреслив український дипломат.
http://www.mfa.gov.ua/missionnato/ua/news/detail/71010.htm
16.11.2011
Україна виконала лише 15% плану співпраці з НАТО
З 466 заходів, передбачених планом щодо виконання Річної національної програми Україна-НАТО на 2011 рік, протягом трьох кварталів цього року повністю виконано 71 захід, або 15%.
Про це йдеться у підготовленій МЗС України інформаційно-аналітичній довідці «Стан виконання Річної національної програми Україна-НАТО на 2011 рік за три квартали поточного року».
Ще 357 заходів виконано частково, їхня реалізація продовжується. Скасовано 7 заходів. Перенесено термін виконання двох заходів. Виконання 29 заходів розпочнеться у четвертому кварталі 2011 року.
У документі вказується на нестачу прагматизму деяких розділів. Зокрема, на думку українських дипломатів, глибшого смислового наповнення вимагають політика і стратегія національної безпеки як в аспекті цілей, так і щодо особливо пріоритетних завдань.
Замість цього у програмі надмірна увага приділяється статичним моментам, зокрема, занадто детально описуються інституційні механізми вирішення тих чи інших завдань.
Нестача прагматизму характерна і для плану заходів з виконання програми-2011, значна частина яких не містить потенціалу, достатнього для належного втілення в життя завдань програми.
В якості позитивного моменту дипломати називають активний політичний діалог між Україною та Альянсом. У той же час, йдеться в документі, виконавцям більшості завдань програми ще належить докласти значних зусиль для досягнення позитивного результату у реалізації певних заходів. Як приклад у документі наводиться гальмування відкриття філії Центру інформації та документації НАТО у місті Сімферополь.
Нагадаємо, що національні програми затверджуються указами президента, а плани заходів з їх виконання — розпорядженнями Кабінету міністрів. У річних програмах співробітництва Україна-НАТО фіксуються середньострокові цілі внутрішньодержавного реформування та двосторонніх відносин і визначаються пріоритетні завдання щодо їх виконання.
Інформаційно-аналітична довідка підготовлена для комітетських слухань «Оцінка виконання Річної національної програми співпраці Україна-НАТО на 2011 рік: досягнення і недоліки», організованих парламентським комітетом з питань європейської інтеграції.
http://www.tyzhden.ua/News/35454
26.10.2011
26 жовтня 2011 р. відбувся візит в Україну групи експертів МС НАТО на чолі із заступником помічника Генсекретаря НАТО з питань політики та безпеки Дж.Аппатураєм.
Згаданий візит є традиційним і відбувається у в рамках підготовки стороною НАТО оцінки виконання Україною РНП-2011. Він включав спільну роботу експертів із обох сторін – від НАТО та від України, зустріч Групи експертів НАТО із представниками неурядових організацій, зустріч з С Національними координаторами з питань партнерства України і НАТО, традиційний брифінг для ЗМІ.
У ході візиту в Україну експерти НАТО зосередили увагу на вдосконаленні механізмів міжвідомчої координації партнерства, питаннях розробки проекту РНП на наступний рік, узгодженого планування спільних заходів та їх виконання.
Під час прес-конференції заступник помічника Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки Дж.Апатурай повідомив, що керівництво Північноатлантичного Альянсу має намір запросити Президента України В.Януковича взяти участь у засіданні країн-учасниць миротворчої операції в Афганістані.
"Ми з українськими колегами плануємо розглянути додаткові можливості внеску України в операції НАТО. Ми проводитимемо саміт у Чикаго, куди буде запрошений ваш Президент для роботи в зібранні країн-учасниць операції Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані", - зазначив Дж.Апатурай.
Водночас він позитивно оцінив діяльність військових підрозділів, задіяних у операціях під егідою Альянсу. "Від імені НАТО хочу подякувати Україні за той внесок, який вона робить у справі міжнародного миру і безпеки в місіях під проводом НАТО", - зауважив Дж.Апатурай.
Заступник помічника Генерального секретаря НАТО з політичних питань та політики безпеки також зазначив, що Північноатлантичний альянс готовий співпрацювати з Україною щодо допомоги у забезпеченні безпеки в ході проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
«Ми зараз обговорюємо ці питання з нашими колегами в Україні і готові підтримати Україну», - заявив він.
Ми не будемо грати ключову роль у забезпеченні безпеки, тому що це справа українського уряду, але якщо він захоче отримати підтримку альянсу, він цю підтримку отримає», - зазначив Аппатурай.
Заступник генсека також підкреслив, що фахівці НАТО готові поділитися технічними можливостями і досвідом щодо забезпечення безпеки під час проведення чемпіонату Євро-2012.
Висловився Дж.Аппатурай і щодо позаблокового статусу України. За його словами, альянс поважає цей вибір, продовжує співпрацю на принципах партнерства і готовий поглиблювати її у тій мірі, у якій захоче Україна.
http://www.mfa.gov.ua/missionnato/ua/news/detail/69755.htm
18.10.2011
Директор Центру інформації та документації НАТО в Україні прочитала лекцію студентам Інституту міжнародних відносин у Києві
18 жовтня 2011 року відбулася зустріч викладачів і студентів з директором Центру інформації та документації НАТО (ЦІДН) в Україні Наталею Немилівською.
Під час свого вступного слова пані Немилівська зосередила свою увагу на діяльності НАТО, трансформації Альянсу, відносинах з країнами-партнерами згідно з новою Стратегічною концепцією НАТО, практичній співпраці з Україною, в рамках так званого "особливого партнерства", нових викликах безпеці та шляхи їх подолання тощо. Директор ЦІДН також продемонструвала презентацію, на якій в графічному вигляді були наочно представлені тези лекції.
Після вступного слова учасники зустрічі мали змогу поставити запитання Н. Немилівській. Основні теми, які турбували студентів Інституту міжнародних відносин, торкалися співробітництва ООН та НАТО в Афганістані, співпраці НАТО з Африканським союзом, можливої допомоги НАТО під час проведення Євро-2012, роль НАТО в підтримці Резолюції Ради Безпеки ООН № 1325 «Про жінок, мир та безпеку» і спроби НАТО в реалізації політики гендерної рівності. Загалом зустріч пройшла в жвавому обговоренні, де учасники отримали відповіді на всі питання, що їх цікавили.
http://www.nato.int/cps/uk/SID-AE1262EA-3436BD1E/natolive/news_79740.htm
13.10.2011
У Ялті проведено дводенні Міжнародні експертні Консультації «Україна-НАТО» з питань кібернетичного захисту
11-13 жовтня у заходах взяли участь експерти від НАТО, Служби безпеки України, представники посольств держав-членів НАТО в Україні, Апарату РНБО, правоохоронних органів та органів із захисту інформаційних мереж, Міністерства оборони, керівники провідних приватних ІТ- структур в Україні.
«Кіберзлочинність не має державних кордонів, – отже й зусилля з протидії кіберзлочинам – справа не однієї держави. Потрібна плідна міжнародна співпраця багатьох країн світу як на державному рівні, так і на рівні співробітництва між урядовими організаціями та представниками бізнесу у сфері розповсюдження IT-технологій» – наголосив керівник відділу кібернетичного захисту Директорату нових викликів безпеці Міжнародного секретаріату НАТО С.Аніл.
У ході консультацій відбувся круглий стіл «Партнерство між державним та приватним секторами у кіберпросторі». Під час телемосту з Брюсселем учасників заходу привітав заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань нових викликів безпеки Дж.Ши. Він високо оцінив роль України у міжнародному співробітництві з питань протидії сучасним загрозам, наголосивши, що важливим чинником у справі побудови надійної системи кібернетичного захисту є залучення недержавного сектору до співпраці. У свою чергу представники приватного сектору, які брали участь у дискусії, підтвердили свою готовність до діалогу у даній сфері.
Вітчизняні та іноземні учасники робочих зустрічей обговорили найбільш актуальні питання розвитку систем захисту кіберпростору, зокрема, особливості забезпечення кібернетичної безпеки за умов інформатизації; взаємодії державного та приватного секторів у питаннях захисту інформаційної сфери держави; особливості обробки персональних даних в контексті кібернетичного захисту; проблеми формування недержавного сектору безпеки України; сучасні загрози Інтернет-простору.
У рамках заходу відбулась презентація Державної служби України з питань захисту персональних даних.
Під час Консультацій сторони обмінялися досвідом із питань протистояння кібернетичним загрозам. Обговорювалися практичні аспекти – особливості правозастосовчої діяльності, розслідування, попередження та протидії кіберзлочинності, шляхи розбудови системи реагування на кібернетичні атаки на національні інформаційні інфраструктури т.ін.
http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/news/detail/69258.htm
30.09.2011
У Києві проведено триденну зустріч з експертами Групи консультативної підтримки НАТО з планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру.
Черговий візит до України здійснено для надання нашій державі допомоги у зміцненні заходів безпеки під час підготовки і проведення фінальної частини Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Участь у роботі експертів взяли представники Служби безпеки України.
Для експерта Офісу безпеки Міжнародного секретаріату НАТО у СБ України було проведено презентацію Штабу забезпечення міжнародної взаємодії і координації заходів безпеки з підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.
Під час зустрічі експертами Штабу Антитерористичного центру при СБ України та іноземним експертом обговорено попередню оцінку терористичних загроз під час ЄВРО-2012.
У рамках Експертних консультацій Україна-НАТО з питань реформування сектору безпеки та розвідки у Службі безпеки України проведено семінар «Медичне забезпечення співробітників спеціальних служб та моделі страхової медицини в країнах-членах НАТО».
Захід організований Службою безпеки України за підтримки Міжнародного секретаріату НАТО та Офісу зв’язку НАТО в Україні.
Представники Управління логістики АВБ Польщі представили досвід Польщі з медичного забезпечення співробітників спецслужб. Керівник відділу забезпечення персоналу Міжнародного секретаріату НАТО розповіла про особливості комерційної моделі медичного страхування та забезпечення співробітників штаб-квартири НАТО.
Іноземні експерти обговорили низку проблем, що виникають у ході реформування відомчої медицини, та розповіли про міжнародну практику організації медичного забезпечення співробітників спеціальних служб та правоохоронних органів.
http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/news/detail/69485.htm
21.09.2011
Віктор Янукович: Ми позитивно оцінюємо досягнутий рівень відносин з Альянсом
Президент України Віктор Янукович у Нью-Йорку провів зустріч із Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном. Під час зустрічі сторони обговорили питання міжнародної безпеки, а також питання внутрішньої політики України.
«Ми позитивно оцінюємо досягнутий рівень відносин з Альянсом, їх прагматизм і націленість на конкретний результат. На нашу думку, це є надійною запорукою продовження конструктивного партнерства між Україною і НАТО», - сказав під час зустрічі Глава Української держави.
За його словами, Україна цінує партнерські відносини з НАТО. «Для України є важливими ті принципи, які сповідують НАТО та Європейський Союз, – демократія і верховенство права, і ми їх неухильно дотримуємося. У цьому питанні ми однодумці», - наголосив Віктор Янукович.
У свою чергу Андерс Фог Расмуссен дав високу оцінку співпраці України та НАТО, зокрема у миротворчих місіях в Афганістані та Косово. Генсек Альянсу запросив Україну долучитися до ініціатив НАТО, зокрема до участі в антипіратській операції «Океанський щит».
Віктор Янукович зазначив: «Наші національні інтереси і наші громадяни страждають від піратських нападів. Ми зацікавлені в тому, що зробити свій внесок у боротьбу з піратством».
Президент України доручив відповідним міністерствам опрацювати це питання спільно з фахівцями НАТО.
Генсек Альянсу запросив Україну взяти участь у наступному саміті НАТО, який відбудеться у Чикаго у травні 2012 року. Також Андерс Фог Расмуссен запросив Віктора Януковича відвідати штаб-квартиру Організації для виступу на Раді НАТО.
http://www.president.gov.ua/news/21258.html
21.09.2011
У Брюсселі підписано Імплементаційну угоду між КМУ та Організацією НАТО з матеріально-технічного забезпечення і обслуговування про утилізацію стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1
Підписанням даної угоди покладено початок реалізації другого етапу проекту Трастового фонду НАТО/ПЗМ, в рамках якого планується утилізувати 76 тис. тон боєприпасів (в т.ч. 3 млн. одиниць протипіхотних мін) та 366 тис. одиниць стрілецької зброї й легких озброєнь.
Орієнтовна вартість робіт складе 25 млн. євро. Термін виконання – 3-4 роки.
Від української сторони за дорученням Кабінету Міністрів України Угоду підписав заступник Міністра оборони України В.Омельянчук, який у своєму виступі зазначив, що згідно з досягнутими домовленостями, утилізація має бути проведена за фінансової та технічної підтримки Трастового фонду НАТО. Головним донором цього проекту фонду стануть США, які нададуть 24,4 млн євро. Ще близько 10% вартості робіт буде профінансовано з бюджету Міністерства оборони України.
За словами В.Омельянчука, утилізація передбачених в угоді 76 тис. тонн надлишкових боєприпасів за кошти міжнародних партнерів дорівнює обсягу 4-річної програми утилізації, що проводилася б за бюджетні кошти.
„Сьогодні в Україні зберігається більше мільйона тонн боєприпасів. З них половина, 500 тис. тонн, потребують негайної утилізації. Якщо цього не робити – ми вже маємо негативний досвід, коли через несанкціоновані вибухи було знищено чотири бази зберігання. Тому така співпраця з НАТО – спрямована на підвищення рівня безпеки населення”, – наголосив В.Омельянчук.
Він також пояснив, що за проектом під знищення підпадає стрілецька зброя, стан якої віднесений до четвертої категорії зберігання. „Вона вже була у використанні, потребує ремонту за чималі кошти. До того ж її потрібно зберігати та охороняти, і неможливо продати. Її кількість є незначною порівняно з тими запасами ще радянської зброї, яка зберігається в Україні. Таким чином, ми позбуваємося непотребу”.
Починаючи з 2006 р. в межах реалізації першого етапу Імплементаційної угоди на території України за фінансової і технічної підтримки Альянсу утилізовано 15 тис. тонн надлишкових боєприпасів, 400 тис. одиниць легких озброєнь і стрілецької зброї, а також 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів. Внесок Трастового фонду НАТО у перший етап склав 10,8 млн. євро.
http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/news/detail/68979.htm
31.08.2011
«Мобільний рятувальний центр МНС України» бере участь у міжнародних навчаннях НАТО «Кодрі 2011» у Молдові
27 серпня - 2 вересня біля міста Кишинів (Молдова) проходять міжнародні навчання НАТО з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій «Кодрі 2011», у яких задіяні 85 фахівців та 17 одиниць техніки Міністерства надзвичайних ситуацій України.
На навчаннях представлений зведений загін МНС на базі Державного підприємства «Мобільний рятувальний центр МНС України», до складу якого входять пошуково-рятувальний підрозділ, 2 підрозділи хімічного захисту, підрозділ водолазних робіт, пошуково-кінологічна група і мобільний госпіталь.
Загалом у навчаннях беруть участь близько 30 країн-членів та держав-партнерів НАТО, спеціалісти міжнародних організацій та незалежні спостерігачі. Організаторами заходу виступили Євроатлантичний координаційний центр та Служба цивільного захисту та надзвичайних ситуацій МВС Молдови.
Міністр внутрішніх справ Молдови Олексій Ройбу зазначив, що найважливіший аспект заходу полягає у відпрацюванні механізмів координації дій різних держав у випадку надзвичайної ситуації для надання необхідної допомоги постраждалій країні.
«Міжнародні навчання «Кодрі 2011» - це виклик і водночас досягнення для всіх нас. Адже механізм реагування, який відпрацьовується протягом цих днів, надасть нам гарантії для майбутнього», - підсумував Міністр.
Одним з найперших завдань для рятувальників стала ліквідація наслідків землетрусу на відстані 225 км від Кишинева. За сценарієм навчань, землетрус силою 7,5 балів за шкалою Ріхтера стався 25 серпня о 4.30 і тривав 52 секунди. Для ліквідації його наслідків були задіяні сили команд з різних країн світу.
http://www.mns.gov.ua/news/19312.html?PrintVersion
2.08.2011
Україна співпрацює з НАТО заради безпеки, реформ і європейської інтеграції - посол Ігор Долгов
Рік тому в Україні набув чинності Закон "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики", який утвердив позаблоковість держави, унеможлививши її участь у військово-політичних організаціях. Водночас Україна була і залишається особливим партнером найпотужнішої у світі Організації Північноатлантичного договору - НАТО, з якою поглиблює політичний діалог та активізує практичну співпрацю. Про роль Альянсу у процесі проведення в Україні внутрішніх реформ на шляху до модернізації усіх сфер життя, економічного зростання, зміцнення обороноспроможності, безпеки, утвердження демократичних цінностей та просування європейської інтеграції розповів у інтерв'ю УКРІНФОРМу глава Місії України при НАТО посол Ігор Долгов.
- Пане посол, наскільки успішно Україна просувається у виконанні Річної національної програми (РНП) співробітництва з НАТО?
- Передусім хочу акцентувати увагу, що Річна національна програма - це наш внутрішній документ, який схвалюється Кабінетом Міністрів і затверджується Президентом України. Це не лише інструмент співпраці з Альянсом, це - наше бачення того, як поглиблювати відносини з НАТО і водночас розвивати українське суспільство. Важливі складові документа - зміцнення демократії, проведення економічних реформ, соціальний розвиток, забезпечення свободи ЗМІ. І лише за цими процесами постають військове, військово-технічне, військово-політичне та інші напрямки співробітництва з Альянсом.
Отже, Річна національна програма - це передусім програма внутрішніх реформ, які здійснюються заради зміцнення демократичних цінностей в Україні, трансформації суспільства у напрямі наближення до стандартів Європейського Союзу. І частину цих процесів модернізації і трансформації ми проводимо у співпраці та за підтримки наших партнерів з НАТО. Тому оцінити виконання РНП, виходячи лише з точки зору заходів, які ми провели спільно з НАТО або за його підтримки, було б недостатньо. Це набагато ширший, комплексний план, який охоплює фактично всі сфери нашого життя.
- Як зусилля української сторони оцінюють партнери по Альянсу?
- Ми задоволені тією динамікою, яка зберігається на шляху розвитку політичного діалогу та практичного співробітництва з НАТО. Але оцінки з боку наших партнерів будуть трохи пізніше, коли у жовтні відбудеться візит в Україну Оціночної місії НАТО з метою моніторингу, наскільки ефективно в державі виконується РНП.
Пане посол, які найбільш актуальні та перспективні політичні, військові, безпекові ініціативи у контексті розвитку політичного діалогу та практичного співробітництва України з НАТО?
- Хочу повернутися до подій лютого 2011 року, коли багато ініціатив були висунуті Президентом України Віктором Януковичем та Генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном під час візиту глави Альянсу до України. Тоді були оприлюднені два дуже важливі напрями співробітництва. Перший - співпраця з Альянсом у підготовці та забезпеченні заходів безпеки під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу в 2012 році. Тоді відбулася низка консультацій, нині триває експертна робота. Обидві сторони відчувають важливість цього питання і необхідність взаємодії. І, звичайно, ми це все робимо у тісній співпраці з нашим партнером по Євро-2012 - Республікою Польща, яка є членом НАТО.
Інша ініціатива, яка зараз опрацьовується, пов'язана із залученням України до операції з протидії піратству "Океанський щит", що проводить НАТО в Аденській затоці поблизу узбережжя Сомалі. Зайве говорити, наскільки болючим і важливим є це питання для України. Час від часу, на жаль, життя українських моряків опиняється під загрозою через піратські напади у цьому регіоні. Можливе залучення Військово-морських сил Збройних сил України до цієї операції Альянсу також стане одним із елементів практичної взаємодії з нашими партнерами.
Буде також продовжено низку проектів, започаткованих раніше. Завершується робота з формування пакету документів щодо реалізації другої фази проекту Трастового фонду НАТО з утилізації легких озброєнь та надлишкових боєприпасів в Україні. Перший етап був успішно завершений у червні. Як результат - починаючи з 2006 року на території України за фінансової і технічної підтримки Альянсу було утилізовано 15 тис. тонн надлишкових боєприпасів, 400 тис. одиниць легких озброєнь і стрілецької зброї, а також 1000 переносних зенітно-ракетних комплексів. Внесок Трастового фонду у перший етап становив 10,8 млн євро.
Ще один проект, започаткований цього року, матиме на меті допомогу Трастового фонду НАТО у ліквідації джерел радіоактивного забруднення у місцях розташування колишніх радянських військових об'єктів. Пілотний проект перебуває у завершальній стадії: на часі підписання імплементаційної угоди, визначення країни-лідера. Після цього розпочнеться практична робота на об'єкті "Вакуленчуки" в Житомирській області, де захороненні радіоактивні відходи.
Українські інструктори і далі братимуть участь у тренувальній місії НАТО в Іраку та у складі Міжнародних сил сприяння безпеці в Афганістані. На високому рівні виконує завдання контингент Збройних сил України у складі Багатонаціональних сил у Косові.
Щоразу на всіх рівнях керівництво Альянсу наголошує на важливості й вагомості участі України в операціях під проводом НАТО. Це дуже важливий показник нашої взаємодії з Альянсом.
- Україна бере участь у Силах реагування НАТО. Експерти зазначають, що процедура застосування підрозділів Збройних сил України за межами держави є складною, що потребує ініціативи Президента з подальшим схваленням Верховною Радою. Як Ви вважаєте, чи доцільно зараз вносити зміни до законодавства з метою вдосконалення національного та міжнародно-правового механізму застосування ЗСУ за кордоном?
- Це саме той напрям взаємодії з НАТО, який необхідно окремо відзначити. Україна стала першою країною-партнером, тобто не членом Альянсу, яка бере участь у Силах реагування НАТО на постійній основі. Для нас це важливо, оскільки кожен підрозділ Збройних сил України, який призначається на чергування, проходить усебічну сертифікацію, тестування й оцінку на сумісність щодо взаємодії з підрозділами НАТО. Очевидним стає розуміння того, що чим більше таких підрозділів ми матимемо, тим вищим буде рівень сумісності наших збройних сил зі збройними силами Альянсу. Це треба для ефективної участі української сторони у міжнародних операціях. При цьому йдеться про участь Збройних сил України у багатонаціональних військових формуваннях високої готовності під егідою не лише НАТО, а й ООН, Євросоюзу. Доцільність цього визнана на рівні вищого військово-політичного керівництва держави. Тому з метою вдосконалення національного правового механізму у цій сфері Президент України указом від 21 квітня 2011 року доручив уряду розробити та внести на розгляд Верховної Ради проект закону щодо внесення законодавчих змін, які регламентують забезпечення участі Збройних сил України у багатонаціональних військових формуваннях високої готовності та здійснити необхідні заходи з практичної реалізації цього рішення. Мета доручення полягає у прискоренні процедур і скороченні часових меж від прийняття рішення до безпосереднього направлення підрозділів, контингентів до складу багатонаціональних сил, якщо це відповідатиме національним інтересам і міжнародним зобов'язанням України.
Це дуже актуально, адже, на жаль, у різних регіонах світу конфлікти не зникають. І сучасні виклики є такими, що одна країна, навіть такий потужний блок, як НАТО, не спроможні самостійно, без взаємодії з партнерами, адекватно на них реагувати.
- Україна є позаблоковою державою, що прагне вступити до Євросоюзу. Як це пов'язується з веденням політичного діалогу з НАТО?
- Нинішній рік у відносинах України з НАТО є дуже важливим. Сторони перейшли до практичної взаємодії на нових засадах. Вони грунтуються насамперед на рішеннях вищого політичного керівництва України, що відображені у новому законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики. В НАТО з великою повагою поставилися до вибору України набути позаблоковий статус. Обидві сторони дійшли висновку, що розвиток практичної взаємодії і співпраці між Україною і Альянсом має великі перспективи і потенціал. Це не лише політична декларація, а й практичні ініціативи, проекти, взаємодія. У центрі цього процесу я хотів би поставити готовність та намір України і НАТО продовжити співпрацю на основі виконання Річних національних програм. До речі, на сьогодні завершується опрацювання доручення Кабміну з підготовки проекту РНП співробітництва з НАТО на наступний, 2012 рік.
З політичної позиції діалог керівництва України і керівництва Альянсу, двостороння взаємодія з країнами-членами грунтуються на розумінні того, що рішення української сторони про пріоритетність європейського напрямку зовнішньої політики відповідає інтересам НАТО та розширює можливість такої співпраці. Хочу підтвердити це словами Генерального секретаря Альянсу, який наголосив, що Євросоюз і НАТО сповідують однакові цілі, принципи та цінності. Це сигнал, який свідчить про те, що є розуміння, є взаємна повага до партнерів і є відчуття взаємної потреби у співпраці. Саме з цих позицій ми розробляємо подальшу перспективу наших відносин з Північноатлантичним альянсом.
Розмову вів Андрій Лавренюк
http://www.ukrinform.ua/ukr/order/?id=1032611
18.07.2011
У Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» відбулася урочиста церемонія випуску сьомого етапу професійного навчання військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, які пройшли навчання за програмою НАТО.
Під час проведення церемонії урочистого випуску було вручено свідоцтва про підвищення кваліфікації та сертифікати 63 випускникам, в т.ч. за спеціальностями: «Менеджмент підприємницької діяльності», «Комп’ютерні мережі та системи», "Маркетинг на ринку товарів та послуг". Також сертифікати було вручено 14 випускникам курсу англійської мови.
Навчання 2 000 українських військовослужбовців профінансовано з цивільного бюджету НАТО.
На урочистій церемонії випуску слухачів у м. Харків були присутні: Надзвичайний та Повноважний посол Королівства Данії в Україні М.Борг-Хансен, Аташе Королівства Данії з питань оборони О.Б.Хансен, Голова офісу зв’язку НАТО в Україні М.Кожіел, Менеджер Програми НАТО-Україна з перепідготовки військовослужбовців К.Штаудт, директор Хмельницького центру перепідготовки та соціальної адаптації Хмельницького національного університету М.Войнаренко, начальник відділу оборонної та мобілізаційної роботи Харківської обласної державної адміністрації Валерій Андрєєв, начальник відділу військово-мобілізаційної роботи Харківської міської ради Ю.Йожиков та інші високоповажні гості.
З січня 2006 р. Хмельницький центр перепідготовки та соціальної адаптації Хмельницького національного університету бере активну участь в реалізації програми НАТО-Україна з перепідготовки військовослужбовців, що фінансується Трастовим фондом НАТО «Партнерство заради миру», яка спрямована на забезпечення соціальної адаптації військовослужбовців, звільнених в запас або відставку, а також включених в план звільнення зі Збройних Сил України.
З 2009 р. в рамках розширення діяльності в м. Харків, партнером Хмельницького центру став Міжгалузевий інститут післядипломної освіти Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут».
З січня 2006 р. до липня 2011 р. Хмельницький центр провів професійне навчання 1446 осіб, в т.ч. в Хмельницькій області – 1047 осіб, а з квітня 2009 р. до липня 2011 р. в Харківській області - 399 осіб.
15 вересня ц.р. розпочнеться наступний – восьмий етап навчання.
http://www.ukraine-nato.gov.ua/nato/ua/news/detail/63795.htm
18.07.2011
Грищенко и Расмуссен вместе думали, чем НАТО поможет Украине по Евро
Генеральный секретарь НАТО Андерс Фог Расмуссен (Anders Fogh Rasmussen) и министр иностранных дел Украины Константин Грищенко обсудили вопросы внедрения проекта Трастового фонда по ликвидации источников радиоактивного загрязнения в местах расположения бывших советских военных объектов.
Как сообщает пресс-служба Министерства иностранных дел Украины, в ходе встречи в штаб-квартире НАТО в понедельник стороны также уделили внимание привлечению экспертной помощи НАТО и опыта Альянса к организации мероприятий по обеспечению эффективной безопасности участников Евро-2012, имплементации Трастового фонда по утилизации легких вооружений и обычных боеприпасов в Украине.
Грищенко и Расмуссен обсудили ход реализации положений совместного заявления комиссии Украина-НАТО, одобренного в Берлине в апреле этого года.
Генсек НАТО и глава МИД Украины положительно оценили состояние политического диалога и практического сотрудничества в рамках особого партнерства между Украиной и Альянсом.
http://podrobnosti.ua/power/2011/07/18/781049.html
01.07.2011
Отношения Киева с НАТО смягчают напряженность между Европой и Россией – Янукович"Украина установила такие партнерские отношения с НАТО, которые уменьшают "напряженность" в Европе по отношению к России", - заявляет президент Виктор Янукович.
"Нам удалось найти модель, которая уменьшает напряженность в Европе по отношению к России. Это очень хороший знак", - сказал президент Украины в интервью французской газете "Le Monde", размещенном на президентском сайте в пятницу.
По мнению главы украинского государства, система безопасности в Европе будет крепче с участием России.
Мы думаем, что система безопасности в Европе будет крепче, если Россия будет принимать участие в некоторых ее аспектах", - подчеркнул украинский президент.
Издание напоминает о том, что в 2008 году В.Янукович обещал Украине вступление в НАТО.
Отвечая на вопрос, отказался ли он от этой идеи, президент Украины сказал: "В мае 2010 года мы приняли закон ,который определяет Украину как нейтральное внеблоковое государство. Мы поддерживаем партнерские связи с НАТО, мы принимаем участие в операциях по поддержке мира".
Информационое агенство – Интерфакс Украина
01.07.2011
Новый доклад НАТО по Украине: отдаляется ли Янукович от России?
Как широко освещалось в украинских СМИ, НАТО считает, что Виктор Янукович оказался менее пророссийским, чем опасались в тот момент, когда, вскоре после своего избрания, он быстро продлил аренду Россией ее военно-морской базы на Черном море.
К этому, по сути, сводится проект доклада по украинской внешней политике, подготовленный недавно парламентской ассамблеей НАТО. В докладе указывается на ряд недавних случаев, когда Киев действовал вопреки интересам России по ключевым вопросам политики, и авторы практически не скрывают радости по этому поводу. Из доклада ясно следует, что НАТО продолжает считать Украину пешкой, которую можно выдвинуть в затяжной игре с нулевой суммой с Россией, и с нетерпением ждет того дня, когда та снова охотно примет эту роль.
Кажется, что в НАТО некоторым образом выдают желаемое за действительное. В конце концов, Янукович недавно заявил, что Украина не будет участвовать в американских планах по созданию системы противоракетной обороны, явно направленных на нивелирование потенциала ядерного сдерживания России. Кроме того, он сообщил французской газете Le Monde, что хотя «мы поддерживаем партнерские отношения с НАТО и участвуем в миротворческих операциях», мы, тем не менее, занимаем «нейтральную и внеблоковую» позицию. Он сказал, что политика Украины по подержанию хороших отношений с Москвой и Западом позволила ослабить напряженность и проложила путь к «более прочной европейской системе безопасности».
Янукович, безусловно, в этом прав. Фактически сорвав попытки Запада вбить клин между Киевом и Москвой (по крайней мере, до сих пор), он сделал для укрепления общеевропейского мира и геостратегической стабильности не меньше, если не больше, чем любой другой современный европейский лидер.
Тем не менее, авторы проекта доклада НАТО не ошиблись, увидев в украинской внешней политике дрейф в сторону Запада. Они указывают на следующие события: «[Янукович] не признал отделившиеся от Грузии территории, Абхазию и Южную Осетию, в качестве независимых государств, не присоединился к Таможенному союзу России-Беларуси-Казахстана... В Брюсселе он высказался против осуществляемого по инициативе России трубопроводного проекта «Южной поток»... и отказался от поглощения украинского энергетического гиганта «Нафтогаз» Газпромом».
Действительно, недавнее заявление министра энергетики Юрия Бойко о том, что «Южный поток» представляет собой угрозу национальной безопасности Украины, напоминает риторику (и взгляды) периода Ющенко.
Пока не ясно, какими являются мотивы, определяющие образ мыслей Киева по этим проблемам. Если бы украинская внешняя политика была основана, прежде всего, на национальных интересах, следовало бы дважды подумать, прежде чем отдавать с трудом завоеванный суверенитет Украины чужому политическому блоку (ЕС), находящемуся в глубоком кризисе, чей авторитет никогда не был ниже, чем сейчас, вместо того, чтобы присоединиться к Таможенному союзу, который дал бы украинской промышленности беспрепятственный доступ к рынку размером примерно в 200 миллионов человек в Белоруссии, Казахстане и России. Членство в Таможенном союзе привело бы к увеличению «прямых иностранных инвестиций» в Украине, что придало бы мощный импульс росту занятости и экономики и модернизации промышленности.
Украинский политтехнолог Владимир Грановский, в материале для газеты Kiev Post, предполагает, что администрация отступает от промосковской ориентации, обещанной Януковичем в 2010 году во время президентской избирательной кампании для того, чтобы добиться расположения в некоторых частях страны, которые не голосовали за Партию Регионов: «... правящая партия [т.е. ПР] утверждает, что она твердо придерживается курса на европейскую интеграцию и не желает вступать в Таможенный союз с Россией и ее союзниками. Другие пророссийские политические шаги - такие, как придание русскому языку статуса официального государственного языка, - также не были реализованы».
Согласно Грановскому, г-н Янукович считает, что он должен быть президентом всех украинцев, а не только тех, кто голосовал за него. Он предупреждает, что такая стратегия «может привести [Януковича] к утрате своих избирателей», не позволив при этом заполучить «избирателей в Киеве и в западных регионах», которых он надеется привлечь.
Очень правильно подмечено. Избранные руководители часто стремятся завоевать избирателей оппозиции, приняв их позицию и тем самым отталкивая своих первоначальных сторонников, которые часто отвечают тем, что остаются дома и не идут голосовать на следующих выборах. Президент Джордж Буш-старший лихо победил на выборах, обещая своим сторонникам, что не будет повышать налоги, но, придя к власти, поддался требованиям своих противников их поднять, заложив тем самым основу для собственного позорного поражения на выборах.
Если выводы Грановского верны, то можно экстраполировать эту тенденцию на действия администрации, которая принимает сторону России в вопросах безопасности, и Европы – в вопросах экономических. Опять-таки, если исходить из того, что Грановский прав, то подход представляется таким - давайте угодим восточной Украине, учтя позицию России по НАТО и национальной системе противоракетной обороны, и давайте угодим западной Украине, отдав предпочтение зоне свободной торговли ЕС и отступив от обещаний по статусу русского языка.
Если это так, то такой подход является чересчур упрощенным. Запад нацелен на то, чтобы втянуть Украину в антироссийскую коалицию, и будет использовать для этого ЕС, если не получиться разыграть карту НАТО. Это может нравиться некоторым политическим силам в Украине, но на их поддержку Партии Регионов рассчитывать не следует. Между тем, многие избиратели ПР будет скорее склонны не идти на выборы.
Вместо того чтобы играть с высокими ставками в такую рискованную игру, которую часто приписывают советнику президента Анне Герман, для президента Януковича было бы более разумно придерживаться внешней политики, которая способствовала его избранию в первый раз.
Эта политика лаконично сформулирована в указанном проекте доклада НАТО: «Янукович ... не поведет свою страну на Запад, который не включает Россию», - что, впрочем, он и не должен делать. Принципиально важным для мира, процветания и суверенитета Украины (и России) является то, чтобы Киев (и Москва) противодействовали попыткам разделить Европу, вбив клин между славянскими народами (аналогично тому, как два антагонистических блока в свое время противостояли друг другу на немецких территориях).
Судя по направленности и тону проекта доклада, это именно та цель, которую многие в НАТО продолжают преследовать. Но НАТО, представляющему себя в качестве самого мощного военного альянса в истории, было бы лучше задуматься над последствиями своего надвигающегося поражения в Афганистане и своей неспособности принудить бомбардировками уступающих им по силам шесть миллионов ливийцев подчиниться своей воле (чем они занимаются уже с 19-го марта).
Между тем, в США население все менее склонно мириться с затратами на поддержание империи в период высокой экономической неопределенности. Недавно СМИ всего мира цитировали министра обороны Роберта Гейтса, подвергшего европейцев критике за то, что те слишком мало тратят на военные нужды, и за то, что они проявляют все меньше энтузиазма в поддержке геостратегических целей Вашингтона (Германия и Польша, например, воздержались от участия в ливийской кампании).
Гейтс предпочел не говорить об основной причине непростого положения НАТО, а именно об обреченной на неудачу, плохо продуманной и абсолютно нереальной попытке добиться глобального стратегического доминирования. Возможно, это происходит в силу того, что он не имеет понятия о том, какой должна быть политика США вместо этого. Он не понимает того, что Америка нуждается и стремится к внешней политике невмешательства, у которой нет задачи окружить или уничтожить кого-либо, и которая не ставит своей целью переделать мир по прогрессивному, агностическому (на самом деле атеистическому) образцу, который наша бесконечно далекая, бессменная, двухпартийная элита создала для нас.
Если войны НАТО пошли не так, как ожидалось, и альянс остался без каких-либо убедительных стратегических обоснований для своего существования, то и ЕС находится в ничуть не менее плачевной ситуации. Оба столпа евроатлантической системы все в большей степени демонстрируют свою нежизнеспособность, представляя собой поезд, летящий под откос. Президенту Виктору Януковичу необходимо остановить дрейф в сторону Запада во внешней политике Киева, и отказаться от идеи о том, что он сможет обеспечить политический успех Партии Регионов, взяв на вооружение политику своих оппонентов.
http://ura-inform.com/ru/politics/2011/.../vneblokovoj.html
24.05.2011
В штаб-квартире НАТО СРГВР НАТО–Украина обсуждает военную реформу
24 мая 2011 г. в штаб-квартире НАТО прошло заседание Совместной рабочей группы НАТО–Украина по военной реформе, на которой обсуждалась реформа сектора обороны и безопасности в Украине и военное сотрудничество с Североатлантическим союзом.
Высокопоставленные должностные лица из Украины, в том числе представители Совета национальной безопасности и обороны и министерства обороны, приняли участие во встрече, сопредседателем на которой был помощник генерального секретаря НАТО по оборонной политике и планированию г-н Хусейн Дириоз.
http://www.nato.int/cps/ru/natolive/topics_37768.htm
13.05.2011
Начальник Международного военного штаба встречается с высокопоставленными представителями Украины
Киев (Украина), 13 мая 2011 – Начальник Международного военного штаба генерал-лейтенант Юрген Борнеман завершил сегодня трехдневный визит в столицу Украины, где находился по приглашению начальника генерального штаба ВС Украины генерал-полковника Григория Педченко.
Во время визита генерал-лейтенант Борнеман и военно-политическая делегация из штаб-квартиры НАТО встретились с начальником генерального штаба ВС Украины Григорием Педченко и руководством генерального штаба Украины. Кроме этого он встретился с заместителем министра иностранных дел г-ном Павло Климкиным и представителями Совета национальной безопасности и обороны, г-ном Владимиром Можаровским, первым заместителем министра обороны, г-ном Владимиром Омельянчуком, заместителем министра обороны и г-ном Анатолием Гриценко, главой Комитета по обороне и безопасности украинского парламента. И наконец, бюро НАТО по связи в Киеве проинформировало начальника Международного военного штаба о последних событиях.
Визит подкрепил конструктивное и взаимовыгодное сотрудничество между НАТО и Украиной, которое отмечено в Ежегодной национальной программе Украины и Плане работы, согласованном на заседании Военного комитета НАТО и Украины на 2011-2012 гг. В ходе дискуссий была подчеркнута активная роль Украины в евроатлантическом регионе, в том числе ее вклад в операции НАТО и в Силы реагирования НАТО и в продолжающиеся реформы оборонного сектора страны, которые не только позволят лучше реагировать на новые вызовы безопасности, такие как кибернападения и терроризм, но также усовершенствуют оперативную совместимость с НАТО.
Визит совпал с семинаром по радиологическому, биологическому, химическому и ядерному оружию, организованным НАТО в Университете национальной обороны Украины, на котором генерал-лейтенант Борнеман выступил с основным докладом. Кроме этого начальник Международного военного штаба был приглашен выступить с лекцией перед студентами Киевского национального университета им. Тараса Шевченко. В ходе семинара по РХБЯ оружию генерал-лейтенант Борнеман отметил, что «Украина была первым государством-партнером, принявшим участие в Силах реагирования НАТО и, тем самым, создала серьезный прецедент для вкладов в евроатлантическую безопасность […], что служит усилиям Украины по совершенствованию ее сил и средств, сотрудничеству с международными партнерами, а также на благо НАТО и других партнеров».
19.04.2011
Гражданское общество, демократия, права человека и спецслужбы
Отношения между гражданским обществом и спецслужбами стали темой международной конференции, которая прошла 19 апреля 2011 г. в Харькове (Украина).
Мероприятие «Спецслужбы и общественность: взаимодействие и взаимная ответственность» было организовано Службой безопасности Украины (известной в Украине как СБУ) совместно с Национальной юридической академией им. Ярослава Мудрого, Национальным институтом стратегических исследований, Женевским центром демократического контроля над вооруженными силами, ОБСЕ и Бюро связи НАТО в Украине.
Во вступительном слове помощник генерального секретаря НАТО по оборонной политике и планированию посол Хусейн Дириоз подчеркнул, что конференция сосредоточит внимание на очень важном аспекте реформы сектора безопасности во всех странах – необходимости установления эффективных отношений между спецслужбой и общественностью посредством развития взаимодействия и взаимной ответственности. Кроме этого он выделил одну из самых трудных задач для органов разведки и безопасности – необходимость установить верный баланс между оперативными заданиями, стоящими перед ними и демократическими принципами, которых они должны придерживаться.
Первый заместитель председателя СБУ Владимир Химей выразил уверенность в том, что «практика открытых и прямых обсуждений на уровне международных экспертов способствует взаимопониманию, конструктивным отношениям и выработке совместных подходов к проблемам деятельности спецслужб».
Среди участников конференции были: руководители Службы безопасности Украины, представители Совета национальной безопасности и обороны Украины, Главного управления разведки министерства обороны, министерства иностранных дел, Государственной пограничной службы, Национального института стратегических исследований, члены парламента Украины, иностранные дипломаты и представители спецслужб и международных организаций, ученые, эксперты из правозащитных организаций и неправительственных организаций.
Реформирование спецслужб Украины
Цели конференции в Харькове включали оценку опыта, накопленного за 20 лет реформы СБУ, рассмотрение отношение межу гражданским обществом и спецслужбами, изучение рекомендаций спецслужб государств-партнеров и независимых экспертов, а также укрепление интеллектуальной основы проводящейся реформы СБУ.
Это была четвертая по счету международная конференция из серии конференций «Защита демократических ценностей и соблюдение прав человека в деятельности спецслужб», которые проводятся ежегодно с 2008 г. в рамках Совместной рабочей группы по оборонной реформе.
За эти годы эксперты обсудили ряд вопросов, связанных с гражданским демократическим контролем над деятельностью спецслужб, защитой прав человека в процессе открытия архивов спецслужб и совместными усилиями по борьбе с международным терроризмом.
В этом году конференция была организована не в столице, а в одной из областей Украины, чтобы активизировать усилия областных управлений спецслужб, а также привлечь молодое поколение к изучению новых идей и подходов.
Современные демократические процессы требуют от сотрудников ведомств государственной безопасности строго выполнять закон и соблюдать права и свободы граждан. Так что вполне символично, что конференция прошла в Национальной юридической академии им. Ярослава Мудрого, которая является одним из самых престижных юридических учебных заведений Украины.
В рамках конференции был проведен конкурс сочинений в учебных заведениях, в которых готовят будущих сотрудников ведомств национальной безопасности. Победители конкурса были отмечены за инновационный подход и оригинальное мышление СБУ, НАТО и Национальным институтом стратегических исследований.
Подводя итоги конференции, участники подчеркнули важность последовательности в осуществлении рекомендаций предыдущих конференций, в том числе шаги по усилению взаимодействия между СБУ и гражданским обществом. Был разработан новый пакет рекомендаций для рассмотрения в институтах сектора безопасности Украины.
15.04.2011
Министры иностранных дел сосредотачивают внимание на более широком сотрудничестве между НАТО и Украиной
Сегодня на заседании Комиссии НАТО–Украина (КНУ) министры иностранных дел стран НАТО и Украины приветствовали присутствие в Берлине министра Константина Грищенко в качестве ясного свидетельства политики взаимодействия Украины с Североатлантическим союзом.
Министры обсудили приоритеты для дальнейшего сотрудничества с Украиной, а также способы лучшего осуществления общих целей. Они договорились продолжать расширение спектра сотрудничества между НАТО и Украиной, включая также новые вызовы безопасности, такие как борьба с терроризмом, распространение оружия массового уничтожения и средств их доставки, защита от киберугроз и энергетическая безопасность.
Министры иностранных дел стран Североатлантического союза поблагодарили Украину за вклад в руководимые НАТО операции.
В своем выступлении в начале заседания Андерс Фог Расмуссен отметил, что «пять месяцев назад НАТО приняла новую Стратегическую концепцию. И наша новая стратегия определяет партнерские отношения в качестве одной из основных задач НАТО и подтверждает ценность особого партнерства НАТО с Украиной».
«Во время моего визита в Киев в феврале президент Янукович подтвердил свое личное обязательство способствовать активному политическому диалогу и практическому сотрудничеству между НАТО и Украиной. Утвержденная им недавно Ежегодная национальная программа на 2011 год является реальным выражением этого обязательства», – подчеркнул генеральный секретарь.
На сегодняшней встрече министры иностранных дел стран НАТО и Украины обсудили содержательную повестку дня, которая, по словам Фога Расмуссена, «отражает не только силу и важность особого партнерства между НАТО и Украиной, но также и значительный дальнейший потенциал».
24.02.2011
НАТО может помочь Украине интегрировать в европейскую семью
24 февраля 2011 г. генеральный секретарь НАТО посетил Киев и встретился с президентом Виктором Януковичем, премьер-министром Николаем Азаровым, министром иностранных дел Константином Грищенко и другими высокопоставленными должностными лицами. Кроме этого генеральный секретарь встретился со спикером парламента Владимиром Литвиным и другими членами парламента. Во время встреч Генеральный секретарь Андерс Фог Расмуссен подчеркнул, что в Североатлантическом союзе высказывается решительная поддержка углубления партнерских отношений между НАТО и Украиной.
«Мы все знаем, что сегодня Украина намерена полностью интегрировать в европейскую семью, к которой она, безусловно, должна принадлежать, – сказал генеральный секретарь. – Основная цель моего визита – обсудить то, как НАТО может помочь Украине реализовать эти устремления».
В ходе визита генеральный секретарь выступил перед студентами Национального университета им. Тараса Шевченко.
«Нынешнее правительство Украины заявляет, что европейская интеграция является главным приоритетом его внешней политики. Оно считает, что конструктивное сотрудничество с НАТО, а не стремление к членству, лучшим образом поддерживает достижение этой цели, – сказал генеральный секретарь. – Я хочу дать понять, что мы в НАТО полностью уважаем это решение. Мы считаем, конструктивное партнерство с НАТО действительно может помочь Украине проложить путь в европейское русло».
Генеральный секретарь поблагодарил Украину за вклад в обеспечение международной безопасности и, особенно, за неизменное участие в операциях НАТО.
18.02.2011
НАТО финансирует создание новой системы мониторинга риска паводков в Украине и Беларуси
18 февраля 2011 г. в Украине при финансировании в рамках программы НАТО «Наука ради мира и безопасности» была открыта автоматическая станция мониторинга паводков. Открытие новой станции в бассейне реки Припять является первым шагом к созданию в Украине и Беларуси при поддержке НАТО современной системы мониторинга и предсказания паводков. Такая система поможет местным властям и населению готовиться и реагировать на паводки в регионе.
Автоматическая станция мониторинга паводков будет несколько раз в день осуществлять сбор и передачу данных в Волынский гидрометеорологический центр в Луцке (Украина). Это будет значительным усовершенствованием существующего процесса, при котором проводимые вручную измерения не являются достаточно частыми и быстрыми, чтобы давать точное представление о динамике бассейна реки.
Проект научной программы НАТО «Мониторинг риска и предсказание паводков в бассейне реки Припять» дополняет деятельность Инициативы в области окружающей среды и безопасности (ЭНВСЕК), ассоциированным членом которой является НАТО. Шесть международных организаций координируют свою природоохранную деятельность в рамках ЭНВСЕК (www.envsec.org).
В рамках этого двухлетнего проекта, начатого в 2010 г., создается необходимый потенциал в Беларуси и Украине. Проект осуществляют: Словацкий гидрометеорологический институт, Украинский центр экологических и водных проектов, Украинский научно-исследовательский гидрометеорологический институт и Центральный научно-исследовательский институт комплексного использования водных ресурсов в Беларуси. Ориентировочный объем финансирования проекта со стороны НАТО составит 260 000 евро.
Река Припять берет свое начало на северо-западе Украины, течет через Беларусь, а потом снова входит на территорию Украины через Чернобыльскую зону отчуждения и реку Днепр, около Киева.
В последнее время бассейн реки Припять часто страдает от сильных паводков, которые уничтожают посевы и подвергают опасности население Украины и Беларуси и их собственность. Радиоактивно зараженные земснаряды, а также атомные электростанции в бассейне реки Припять представляют дополнительный риск. Ввиду этих угроз безопасности эти две пострадавшие страны определяют мониторинг, моделирование и прогнозирование паводков как национальный приоритет.
Дополнительная информация о программе НАТО «Наука ради мира и безопасности» размещена на сайте
http://http://www.nato.int/science..htm
25.01.2011
Эксперты НАТО и Украины обсуждают обеспечение защиты крупных мероприятий
24 и 25 января в Варшаве (Польша) эксперты приняли участие в семинаре НАТО–Украина по обеспечению защиты крупных мероприятий от радиологических, химических, биологических и ядерных (РХБЯ) угроз.
Во время семинара союзники и партнеры рассмотрели пути оказания поддержки властям Польши и Украины в подготовке к чемпионату Европы – ЕВРО-2012. Обе страны совместно проведут чемпионат с 8 июня по 1 июля 2012 г.
Участники обсудили потребности принимающих стран в запросе и получении содействия со стороны НАТО во время чемпионата, исходя из приобретенного опыта оказания НАТО поддержки крупных мероприятий, и сосредоточив внимание на заблаговременном развертывании многонационального батальона защиты от РХБЯ оружия.
Руководитель Центра НАТО по оружию массового уничтожения посол Яцек Былица сказал: «НАТО готова предоставить специализированное содействие Украине для обеспечения безопасности ЕВРО-2012. Несмотря на то, что обеспечение безопасности крупных спортивных мероприятий всегда будет лежать на принимающей стране, определенный нишевый потенциал, такой как проведение оценок для борьбы с терроризмом или РХБЯ защита, могут быть предоставлены НАТО и ее союзниками по запросу».
Семинар успешно продемонстрировал осуществление Всеобъемлющей политики НАТО стратегического уровня по предотвращению распространения оружия массового уничтожения (ОМУ) и защите от угрозы применения радиологического, химического, бактериологического и ядерного (РХБЯ) оружия посредством совершенствования гражданско-военного сотрудничества в области РХБЯ защиты и укрепления связей с партнерами и международными организациями.
В семинаре приняли участие более 70 гражданских и военных представителей из 16 стран, в том числе представители международных организаций, таких как Европейская комиссия, Организация по запрещению химического оружия, Всемирная организация здравоохранения, Межрегиональный научно-исследовательский институт Организации Объединенных Наций по вопросам преступности и правосудия и Центр передового опыта по защите от РХБЯ оружия.
Республика Польша принимала семинар при поддержке Центра НАТО по оружию массового уничтожения. Мероприятие было организовано Комитетом НАТО по вопросам распространения ОМУ и Главным комитетом по гражданскому чрезвычайному планированию.
Семинар перспективных исследований НАТО–Украина по совершенствованию средств защиты от РХБЯ оружия пройдет в Национальном университете обороны Украины в Киеве с 10 по 12 мая 2011 г.
Latest
latest
Все про діяльність Центру та анонси запланованих заходів
Ви знайдете тут
Вся актуальна інформація у нашому звіті
дивитись
У новому розділі ви знайдете більшість
наших публікацій дивитись
Учасники осінньої академії НАТО 2010
дивитись
Електронна версія матеріалів для читання
дивитись